Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.
Відчинені серця, щирі очі
Таких не так багато є в світі
Лилися сльози щастя щоночі
Обіцянки назавжди любити.
Будиночок на розі двох вулиць
Паркан плющем осіннім завитий
Здавалося дощі схаменулись
Здавалося завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону
І варто тільки їм захотіти
Повіяло теплом з-за кордону
А одже неодмінно летіти.
Люблю эту песню. Хоть в моей жизни не случалось подобных ситуаций, она кажется мне такой близкой. Что-то в ней есть и про меня.
Люблю эту песню
люблю эту песню.
ОтветитьУдалитьзаходи и ко мне)
marinademyanchukblog.blogspot.com